Учнівський проект „Шкільна газета”

У вас ще немає свого шкільного видання? Газети, журналу, або, хоча б інформаційного листка, який учні роблять самостійно? Але ж стінгазета у вас є, напевно. Сподіваємося і комп'ютер, нехай і не найсучасніший у вашій школі є. Це вже добре. Але головним надбанням тих, хто хоче створити власну газету, безумовно є друзі: ті, хто хочуть стати журналістами, чи пишуть вірші або оповідання, ті, хто уже сьогодні готові приєднатися до вас. То ж – можна починати!

Але спочатку, трошки інформації.

Перша, справді шкільна газета з'явилася на початку 20х років ХХ ст. У Ле-Бар-сюр-Лу. ЇЇ засновником вважають педагога Селестена Френе. Проте сам автор ідеї зазначав, що він лише завершив ту справу, яка розпочалася задовго до нього – з часів Лютера і Рабле, Монтеск'є та Монтессорі.

Вже в 1718 році для майбутнього короля Франції Людовіка ХVI у королівській типографії друкувалися спеціальні аркуші – своєрідний прототип шкільної газети.

В 1882 році в Парижі публікувався щотижневик “Права молоді”, в першому номері якого міститься “заклик до ліцеїста”: “Друзі, ми не закликаємо бунтувати. Ми лише хочемо надати вам у користування друкований засіб. Чому б вам не подати свій голос, щоб ваші вимоги були почутими”

У 1890 році у Європі нараховувалося вже 107 студентських газет (8 – у Німеччині, 1 – в Австро –Угорщині, 51 – у Бельгії, 1 – у Бразилії, 1 – в Іспанії, 1 – в США, 21 – у Франції, 19 – в Голландії, 2 – в Італії, 2 – в Швейцарії)

Вже на початку ХХ століття багато педагогів Європи пропонували створювати шкільні газети, як засіб навчання та організації дозвілля школярів.

Самою відомою шкільною газетою стало видання, ініціатором створення став відомий усьому світу педагог Януш Корчак. В 1921 році він написав невелику працю – всього 22 сторінки – “Про шкільну газету”, де виклав свої міркування з приводу цього виду діяльності

Рух за шкільні газети став особливо сильним у Франції в 30-40і роки та після ІІ світової війни. В !951 році питання про шкільні газети навіть став предметом обговорення на парламентських слуханнях цієї країни.

Сьогодні шкільна преса існує у більшості країн Європи і якщо хтось запитає: «Навіщо потрібна шкільна газета?” варто запитати у тих, хто її вже має. Багато шкіл України мають власні газети, які виходять чималенькими тиражами і які читають і за межами шкільних стін. Для багатьох навчальних закладів такою газетою є власна Інтернет сторінка з усіма новинами. Це дає можливість не лише розповісти про себе, а й знайти друзів, однодумців, зав'язати довготривалі зв'язки і стати партнерами у спільних справах. Достатньо вийти в Інтернет і можна “погортати” сторінки таких видань

Мета проекту: Забезпечення права дитини на вільне висловлювання шляхом створення шкільної газети, проведення прес клубу для юних журналістів та їх навчання.

Основні задачі:

• реалізувати на практиці право дитини на вільне висловлювання;
• розширити знання молоді з громадянської освіти;
• розвивати навички критичного мислення;
• розвивати творчі здібності та вміння викладати свої думки в письмовій формі;
• активізувати молодь у громадянській журналістиці;
• розвивати навички планування та роботи в команді.

Кроки:

1. Підготовчий етап: зібрання ініціативної групи; проведення занять та тренінгів; постановка проблеми (обговорення ситуації).
2. Ідеї для проекту.
3. Концепція газети (визначення мети, обговорення та прийняття концепції газети, її назви, рубрик, тематики матеріалів).
4. Формування редакції, розподіл обов’язків.
5. Планування роботи, узгодження умов випуску газети з адміністрацією.
6. Створення та постійне проведення прес-клубу.
7. Випуск газети.
8. Організація навчань для членів редакції та юних журналістів.
9. Моніторинг (відслідковування та корегування).
10. Презентація проекту “Шкільна газета”.

Очікувані результати:

• Створено шкільну газету (вісник, стіннівку тощо), де розміщені матеріали юних кореспондентів, в яких вони вільно висловлюють свої думки, своє ставлення до проблем, що їх хвилюють і, таким чином, реалізовують своє право на вільне висловлювання;
• учнівська молодь набула знань з громадянської освіти; оволоділа навичками співпраці з громадськими ЗМІ;
• учасники проекту набувають уміння роботи в команді, застосовують навички критичного мислення на практиці;

Вік та кількість учасників: представники шкільного самоврядування, юні кореспонденти, редактори класних стіннівок, волонтери (7 – 15 осіб) віком від 12 до 17 років.