Галина Мельник

  МЕЛЬНИК   ГАЛИНА   ТЕРЕНТІЇВНА

Поетеса, музикант і композитор, авторка поетичних збірок «Дерево життя» (2004 р.), «В полоні любові земної» (2006 р.), «Дарую вам щирість свого словоцвіту» (2006 р.), «Привіт, мої любі!» (2009 р.) та «Її загадковості магія» (2012 р.).
 Філолог за фахом, довгий час працювала музичним керівником у ДНЗ «Радість», активна учасниця народного хору «Калина», авторка численних пісень дорослого і дитячого репертуарів. Її вірші та пісні у виконанні юних талантів неодноразово посідали призові місця на престижних всеукраїнських дитячих фестивалях-конкурсах («Чорноморські ігри», «Казки старої фортеці», «Дністрові соловейки», «Крок до зірок», «Мандрівний музика»…).

Ім'я поетеси та автора пісенних творів Галини Мельник (Багрій) відоме далеко за межами рідного краю. В її доробку дві поетичні книги: «Дерево життя» (2004) та «В полоні любові земної» (2006). Вірші авторки приваблюють ніжністю й щирістю, глибоким розумінням природи і людини, любов'ю до них. З поетичних рядків так і віє добротою та людяністю. Тому й читаються з легкістю і цікавістю.

Поетеса обдарована здатністю тонко відчувати музику. Власні пісні Галини Терентіївни «Ґердан», «Хризантемьі», «Лину я до тебе, Буковино» та інші часто звучать з різних сцен у виконанні популярних співаків краю, щемко тривожать серця слухачів, навівають солодкі спогади, окрилюють мрії та уяву.

Чимало в її доробку й дитячих пісень. Вони стали популярними, високо поцінованими на Всеукраїнських конкурсах («Крок до зірок», «Чорноморські ігри», «Казки старої фортеці») й регіональних та міських («Дністрові соловейки», «Пісенний струм»).

Авторка плідно співпрацює з культурно-освітніми закладами Буковини й Поділля (музичні школи, будинки культури, будинки дитячої творчості), з викладачами музики загальноосвітніх шкіл, пише пісенні твори як для окремих виконавців, так і для фольклорних ансамблів («Співучі бабусі», «Горлиця»).

Галині Терентіївні приємно, коли відомі митці пишуть музику на її поетичні твори. Це, наприклад, такі знані композитори нашого краю, як Михайло Рожко і Михайло Мафтуляк, співак і композитор з Чернівців, заслужений артист України Іван Дерда, художниця, співачка і композитор з Івано-Франківська, заслужений працівник культури України Зоя Слободян та інші.

Найбільше задоволення для Галини Терентіївни - писати для дітей. 

Свою нову книгу Галина Мельник присвячує, як сама пише, «найдорожчому скарбу на землі - дітям». Упевнений, вдячними за вірші, з яких струменить любов до безцінного нашого скарбу - дітей, до рідної землі, до братів наших менших, будуть не тільки юні читачі, а й їхні батьки. Поетичні рядочки книги «Привіт, мої любі!», прикрашені цікавими малюнками самобутньої художниці Ганни Петрівни Рутковецької, допомагатимуть мамам і татам виховувати своїх Ганнусь і Петриків ввічливими й чуйними, сприятимуть пізнанню довколишнього світу у всій його чарівній красі та величі.

Бо посіяне словом добро добром і проростає.

                                                                                     Іван Нагірняк, член Національної спілки письменників України

Рожевий бегемотик

Вчора в магазині іграшковім 

Бачила я іграшки чудові,

I а заворожив мене не котик, 

А малий рожевий бегемотик.

Снилось мені, наче крокодили 

Мого бегемотика зловили. 

Прокидаюсь, - хтось мене торкає,- 

Мама у руках його тримає!

Рожеві лапки, рожева спинка, 

Мій бегемотик, - моя дитинка.

Покладу свою дитинку спати,           

Буду її довго колисати,                  

П осаджу я ляльку біля себе           

Й заспіваю пісеньку для тебе.     

Я - вкраїночка маленька

Я - вкраїночка маленька, 

Марійкою звати. 

Гарна, чемна, розумненька. 

Що ще розказати?

Вишивати і в'язати

 Я ще тільки вчуся, 

Мамі вдома помагати 

З радістю беруся.

Квіти саджу й поливаю, 

Приберу в кімнаті, 

Сама кіски заплітаю, 

Бавлюсь з кошенятком.

Ще я добре вчуся в школі, 

Грамоти вже маю.

 Штурмувати знань основи 

Треба - я цс знаю.

Зігріваю своїх рідних, 

Наче ясне сонечко. 

Люди кажуть: «Яка ж у них 

Вихована донечка».

Тут на вас чекає книга

Ви знаєте, а книжка розмовляє,

Вона жива і добру душу має.

У Царстві Мудрості живуть розумні книги

И розтоплюють сердець холодну кригу.

Відкриєш книгу - й світ перед тобою.

 Він не завуальований пітьмою, 

-Гомера світ, Шевченка і Шекспіра,

 І гостра Квітки-Основ'яненка сатира.

Повідає про Лесю Українку книжка 

І з Джоан Роулінг введе в світ  Поттера-хлопчиська. 

До книги йдіть, долайте стін громаддя, 

Знаходьте зерна істини серед безладдя.

Чекає кожного вона в бібліотеці. 

Щодня читайте книгу й кожен вечір,-

 І ваші юні голови кмітливі 

Багатий урожай зберуть на мудрій ниві.

На Погорілу - на полуниці!

Аж на Погорілу йдем - на полуниці! 

І радість в моїх оченятах іскриться.

- Давай, ну вже зараз ходімо, мамусю, 

Потримай мій кошик, я миттю зберуся!

А ще не забудь, поклади в кошик банку

 Й мене надворі зачекай біля ґанку. 

Хвилин п'ять чи шість тих мені вистачає:

 Старі черевики знаходжу й взуваю.

Дорога, дорога веде між лісами. 

Біжу я, підстрибую, поряд йде мама.

- Мамусю, скоріше, там ждуть полунички, -

Смачні, соковиті, рум'яні в них личка..

Дорога веде усе прямо і прямо, 

От вже й Погоріла, - звертаєм направо. 

Ліс мов розступився, Дністер - за щовбами, 

А там - Бессарабія в легких туманах.

Земля тут - чорніша за ворона крила.

 Колись в давнину її орди спалили.

 Як кров полонянок на землю стікала,

 Тоді полуничками краплі ставали.

Усе це нам люди старі розказали, 

Щоб ми ті часи гіркі не забували.

А зараз сіпшу я до ягід щаслива,

Біжу, біжу й падаю в терня противне.

Нарешті полянку знайому знаходжу!

Я їм полунички й наїстись не можу.