Біографічні відомості
Народився 20 червня 1939 року в селі Куражин, нині Новоушицького району Хмельницької області.Закінчив 1956 року середню школу в селі Калюс, 1958 року — Кам'янець-Подільський культосвітній технікум (нині Кам'янець-Подільське училище культури), 1966 року — факультет журналістики Львівського університету.
Був членом КПРС (від 1961 року). Був на журналістській і комсомольській роботі. Працював у Львівському обкомі ЛКСМУ, в апараті ЦК ЛКСМУ, у молодіжній пресі, вченим секретарем правління Товариства «Знання» УРСР, заступником начальника Головвидаву Держкомвидаву УРСР, головним редактором видавництва «Веселка». Нині — учений секретар правління Товариства «Знання» України.
Збірки поезій «Течія доріг» (1981), «Ясинець» (1988), «Чи Україні ти син?» (1994, 2004), «Усміхнись веселкою з грози» (1999), ілюстрована поетична книжка «Казка-байка: чесний Лис» (2006, книжка про те, як звірі пішли у бізес), публіцистичні книги «Україні — українську!» (2002), «Через терни — до України» (2006, у співавторстві), «Відроджуймось — не перероджуймось» (2007) та інші.
Республіканська літературна премія імені Лесі Українки (1995) за збірку віршів «Чи Україні ти син?», двічі лауреат Всеукраїнського радіофестивалю «Пісня року» (2003, 2004).
Мамо, я уже великий!
— Мамо, я уже великий!
— Добре, синку. Що ж по тому?
— Йду на Буг ловити рибку.
Щуку принесу додому!
— Ти — великий? Для порядку,
Спершу ніж гуляти, сину,
Прополи цибулі грядку
І сходи до магазину.
Як додому ти повернеш
З манкою чи «геркулесом»,
Кроликам нарвеш люцерни,—
То й біжи собі на плеса...
Забаганки син притлумив,
Дивиться з-під брів на неньку.
Каже: — Я вже передумав.
Мамо, я іще маленький...
— Добре, синку. Що ж по тому?
— Йду на Буг ловити рибку.
Щуку принесу додому!
— Ти — великий? Для порядку,
Спершу ніж гуляти, сину,
Прополи цибулі грядку
І сходи до магазину.
Як додому ти повернеш
З манкою чи «геркулесом»,
Кроликам нарвеш люцерни,—
То й біжи собі на плеса...
Забаганки син притлумив,
Дивиться з-під брів на неньку.
Каже: — Я вже передумав.
Мамо, я іще маленький...
«Хом'ячок»
Хоч Тарасик вже питав,
Як рости нівроку,
Але їжу не ковтав,
А ховав за щоки.
Бабці Люді язичка
Позичать не треба —
Каже внучку: — Хом'ячка
Намалюю з тебе!..
Внучок олівець знайшов,
Дзеркальце цілує:
— На-ля-ка-ла! «Хом'ячок»
Сам себе змалює...
Малював, сміявсь, ковтав,
Дзеркальце сміялось,
Глядь у дзеркальце — а там
«Хом'ячка» не стало...
Був лише Тарасик там...
***
— Чого в нас, мамо, зменшилася хата,
В ярку не водоспад, а водоспадик,
Змаліли парти в школі ніби теж?..
— Не світ маліє, синку, ти ростеш.
Ростеш у ноги —
Меншають дороги.
Ростеш у руки —
Більше нам підмоги.
Але найліпше, сину,—
Щоб з роками
Ти ріс, мудрішав
Добрими думками.
Є мудра книжка —
Не шкодуй годин...
Послухав хлопчик те
І каже мамі:
— Я нині, мамо, ріс
Аж п'ять хвилин!..
В ярку не водоспад, а водоспадик,
Змаліли парти в школі ніби теж?..
— Не світ маліє, синку, ти ростеш.
Ростеш у ноги —
Меншають дороги.
Ростеш у руки —
Більше нам підмоги.
Але найліпше, сину,—
Щоб з роками
Ти ріс, мудрішав
Добрими думками.
Є мудра книжка —
Не шкодуй годин...
Послухав хлопчик те
І каже мамі:
— Я нині, мамо, ріс
Аж п'ять хвилин!..
Маєш маму — шануй її свято
Маєш маму — шануй її свято!..
Богу Сину на вічнім путі
Бог Отець на землі вибрав Матір —
Як же сину без мами в житті?!
Маєш маму — тепло її хати
Перейме щемні болі твої.
Будь щасливим, щоб горя не знати,
Бо те горе — на долю її.
Вік матусі продовжити хочеш,
Ощасливити далеч життя —
Так живи, щоб не мусили очі
Слізно в мами просить каяття.
Вірю, мамо...
Як лікую я пташкові рани
Чи несу мамі в ночви води,
І за це обзиваються «мамин»,—
То хай знають: я мамин завжди!..
Й татів я, бо від тата — старання:
Перед книжкою шапку зніму;
Сонце в ліжку мене не застане,
Буде вітер — вітрила надму!..
Вірю, мамо: усяка пашниця
І на камені вродить мені.
Вірю, тату: засяє зірниця
І моїх верховин у знанні!..
Спадок мій — від Богдана й Тараса,
Світова наша Київська Русь,
Дорога Незалежності траса,—
Богом дане примножу, клянусь.
Виріст мій Боже світло боронить,
Не займе мати вад усіх — лінь,
Осідлаю коня, а не поні,
Не схилю прапор волі у тінь...
І в ситий курничок заліз.
Так вибирати птицю став –
Надворі аж забув хвоста.
Проснувся Пес хазяйський: -
Лис !-
І злодію хвоста відгриз!
Несе Лис ще Курку живу
І плаче: - Як я проживу?
Чим буду замітать сліди –
Тепер хоч красти не іди!..
Розм’якло серце в крадія –
І Курка тут: -А як же я?
Я жити хочу, як і ти.
Хоч страшно в лісі,
відпусти…
А Лис: - Тебе я відпущу ?
А чим я Лиску пригощу?..
Нестиму кожен день яйце!..
Як цікаво! – Лис проказав. –
Коли б я лиш не прогадав?..
Назустріч тут Ведмідь
кульгав,
Бо перебиту ногу мав.
-Порадь, Ведмедю, - Лис своє
- Розказує усе, як є…
Ведмідь за Лиса все ж
мудріш:
-Ти справді Курку цю не їж.
Не ріжуть люди ж тих курей,
Котрі несуться для людей.
Яєчко часом, як на те,
Ще може бути й золоте!
Одне затям ти, не забудь:
Із курки Квочка може буть,
А от з яйця Курча бува,
А з нього – Курочка нова.
У мере вчись – не краду я:
Вже пасіка чужа – моя!
Я вулики, щоб мед не крав,
Як мовлять, приватизував.
Нічийні дупла і рої
Тепер також усі мої.
За ложку меду два Осли
Вже мед на продаж повезли.
І ти мов щастя віднайдеш,
Як птахоферму заведеш.
Й ніхто не вкраде в крадія –
Зрадіє Лисонька твоя!
Що скаже Курка? -
Куд-ку-дак!
Хай бу-де так! Хай бу-де
так!..
А Лис до курки : - сміла
вже.
А хто вас, кури, встереже?
Навкруг — лиси... - Найми ти
Пса -
Безхвості будуть, мов Коза!
Крім того, знаєш всякий лаз
-
Настав капканів на пролаз...
У Лиса кури тзавелись...
Тепер у лісі фермер — Лис:
-Всі чесні будьте, не
крадіть,
Тим паче, в мене,- геть
ідіть!. .
Звірюкам-злодіям на жах -
Знайомий Пес у сторожах.
А ще крадії з небес,
Шулік не встежу, - каже Пес.
-
Від них курчаток над усе
Мисливський Сокіл лиш
спасе...
Лис сокола таки найняв -
і вже ніхто курчат не крав.
За сіно Лису два Осли
На ринок яйця повезли.
А з ринку — збіжжя повен
віз,
Картину в золоті “ Мій
хвіст”...
Лис каже всім про диво з
див:
Як першу Курку він купив...
Сміються : - Вкрав же, не
купив...
А Лис : - Хвостом я
заплатив...
... Мораль у Лиса, бач,
проста:
Йти в чесні, як нема хвоста,
Щоб чесно ферму завести,
як нічим сліду замести...
Яка чудова казка - байка про Лиса!
ВідповістиВидалитиТак. Твір доречно використати на уроці ріного краю після вивчення творчості І.Франка, прочитавши казку "Фарбований Лис".
Видалити