З досвіду роботи

ПРОБЛЕМА  ВИВЧЕННЯ ЛІТЕРАТУРНОГО КРАЄЗНАВСТВА  В

ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ

Проблема вивчення літературного краєзнавства в загальноосвітній школі не нова. Загальні проблеми використання краєзнавства на уроках літератури розглядалися А. Абдулаєвою, Є. Пасічником, О. Фесенко. Проблема морального виховання дітей на основі літературного краєзнавства стала предметом дослідження Г. Веденєєвої, М. Гордої. Екзистенціально - діалогічні шляхи проведення уроків позакласного читання, літератури рідного краю, вступних і підсумкових відстежуються у докторському дослідженні Г. Токмань. Методика використання літературного краєзнавства в системі підвищення кваліфікації вчителів-словесників теоретично обґрунтована та експериментально перевірена А. Лисенко.

Актуальність запропонованого викликана тими світовими процесами, які не можуть не впливати і на формування освітнього простору. Серед загально - цивілізаційних тенденцій виділяють глобалізацію суспільного розвитку, набуття людством здатності до самознищення та перехід людства від індустріальних до науково -інформаційних технологій. За таких умов як ніколи актуалізується роль і значення людини, особистості у формуванні нового простору співіснування. Щоб не загубитися, не втратити себе, своєї національної само ідентичності, не спустошити себе матеріально і духовно, маємо подбати про формування самодостатнього й конкурентоспроможного випускника. І від того, наскільки він буде здатним функціонувати у глобалізованому інформаційно насиченому суспільстві, жити і діяти локально і глобально, вирішувати свою долю і долю свого народу конструктивно і толерантно, й обумовлюють необхідність перегляду усталених норм викладання і вивчення літературного краєзнавства. Тож презентація власного історико - культурного надбання європейській і світовій спільноті на часі. Саме цей інтеграційний підхід до вивчення курсу літератури взагалі та до рідного краю зокрема сприятиме викоріненню відчуття меншовартості, стимулюватиме процеси самовдосконалення і саморозвитку особистості учнів, для яких приклад вихідців з рідного краю слугуватиме дієвою морально-етичною школою.

Співпраця учитель - митець (художній твір) - учень (читач) досягне органічної єдності й чародійного синтезу, якщо пам'ятатимемо настанову І. Франка, добираючи матеріал до уроків літератури рідного краю (і не тільки): «Кожен чільний письменник - чи він слов'янин, чи німець, чи француз, чи скандинавець, - є наче дерево, що своїм корінням впивається якомога глибше і міцніше в свій рідний, національний грунт, намагається ввіссати в себе і переварити в собі якнайбільше його живих соків, а своїм пнем і короною поринає в інтернаціональній атмосфері ідейних інтересів, наукових, суспільних, естетичних і моральних змагань. Тільки той письменник може... мати якесь значення, хто має і вміє цілій освіченій людськості сказати якесь своє слово в такій формі, яка б найбільше відповідала його національній вдачі».

Пробудження інтересу до літератури рідного краю, яка передбачає перенесення учня - читача у світ думок і почуттів митця, дасть позитивні наслідки, якщо будуть витримані як специфічні особливості таких уроків , так і методологічні принципи:

•   література як художнє відображення духовного життя українського народу і тої спільноти, яка оточує дитину;

•   урахування вікових, психологічних і пізнавальних можливостей школярів, їхнього загального розвитку;

•   дотримання вікової динаміки особистісного сприймання літератури;

•   формування умінь кваліфікованого читача, який розуміє літературу як мистецтво слова, приймає художні цінності та шліфує культуру почуттів;

•   доцільність у наростанні та доборі літературно - краєзнавчого матеріалу з урахуванням принципу від простого до складного;

•    глибоке знання історії й літератури рідного краю та об'єктивне його потрактовування в культурно - мистецькому просторі;

•   оптимальність і різноманітність навчальних форм роботи, типів уроків із метою посилення зацікавленості до літературно -мистецької спадщини земляків;

•   інтегративність і між текстуальність як підхід до представлення творів письменників-земляків із опорою на краєзнавчий матеріал;

•   наступність у розвитку зв'язного мовлення з вивченням творів літератури творів літератури рідного краю й теоретичних розділів навчальної програми;

•   особистісно зорієнтований підхід у формуванні пакету навчальних запитань і завдань, а також у вибудові моделі з чітко контрольованим, діагностованим і коректованим компонентом.

Мета уроків літературного краєзнавства - осягнення учнями глибинної сутності спадщини митців свого краю, реалій дійсності, сприйняття й поціновування їхнього художнього набутку, плекання почуття гордості за творчих людей, славних краян.

ЗАВДАННЯ УРОКІВ ЛІТЕРАТУРИ РІДНОГО КРАЮ

Головними завданнями, які ставлю на заняттях з літератури рідного краю - це повести дітей у світ історії рідного Поділля, його героїчного минулого, виховувати почуття патріотизму, любові до рідного краю, працьовитість, чесність, розвивати творчі здібності учнів, мову, мислення. Завданнями уроків літератури рідного краю є:

•    поглиблювати відомості про життя та творчість митців даної місцевості;

•    розвивати зацікавленість до їхнього творчого доробку та спадщини;

•   забезпечувати особистісне ставлення до літератури рідного краю, розвиваючи вміння висловлювати свої думки про автора твору, героїв, художні образи;

•    прищеплювати естетичні смаки, виховувати почуття прекрасного, вміння насолоджуватися художнім твором, почуття гордості й поваги до земляків - митців;

•    виявляти нахили, смаки, здібності учнів, сприяти їх розвитку, виховувати юних поетів - аматорів;

•    поглиблювати знання з історії рідного краю, про найвидатніших діячів культури та мистецтва;

•   прищеплювати любов до книжки, творів мистецтва, які народилися на отчій землі чи з'явилися під впливом певних подій, чи під враженнями від перебування на Поділлі;

•   розвивати культуру, логічне та образне мислення, культуру мовлення та читання;

•   розвивати уміння вести діалог і полілог у парі, групі, будувати монологічне висловлювання, вступати в дискусію з проблемних питань твору, узагальнювати, систематизувати знання та робити висновки;

•   спонукати школярів до самостійного прочитання творів літератури рідного краю, вести довірливий діалог сам на сам, з авторами чи героями, які жили чи перебували в даній місцевості;

•   допомогти учням подолати принизливе почуття національної меншовартості, ознайомлюючись з історією України, рідного краю, допомогти повернути історичну пам'ять і виплекати природне почуття національних гордощів;

•    переконувати, що жити за народним чи релігійним календарем, канонами українського православ'я чи народною етикою - найвищі чесноти українця;

•   прищеплювати почуття поваги до видатних людей рідного краю, спонукати наслідувати їхній героїчний чи трудовий подвиг;

•   виховувати працелюбність, милосердя, гуманне ставлення до людини, природи тощо;

•   спонукати дітей захоплюватися красою й самобутнім багатством рідної землі, звитяжністю національно - визвольних змагань земляків, їхнім славетним минулим;

•    викликати в учнів щире й глибоке прагнення захищати світлі набутки матеріального й духовного життя нації, оберігати й примножувати їх, продовжуючи традиції роду, родини, краю;

•    розвивати уміння переказувати, стежити за чіткістю та логічністю відповідей на запитання; висловлювати враження від почутого, побаченого;

•    виявляти самостійне судження, вчити давати об'єктивну характеристику героям, художнім образам і явищам;

•    розвивати комунікативно - мовленнєві уміння школярів на уроках літератури рідного краю, послуговуючись творами малої форми в усному та писемному варіанті ( переказ - мініатюра з творчими завданнями, багатоваріантні міні-твори в контексті певної жанрово -стильової манери письма тощо).

Підготовка до уроків літератури рідного краю передбачає визначення суб'єктів навчально - пізнавального процесу на далеку та близьку перспективу:

•    випереджальне ознайомлення зі списком творів літератури рідного краю, які учні мають прочитати (придбати) впродовж літа, навчального року;

•    підготовку пакету навчально - пізнавальних дій, який передбачає систему завдань, розробку розумових операцій, а також способів їх виконання з урахуванням різних рівнів і форм мислительної діяльності, й допоможе учневі - читачеві проникнути в таїну художнього тексту;

•   конструювання навчально - пізнавального дійства, сценарію, організації змістового наповнення уроку (заняття);

•   чітке визначення теми, мети та завдань уроку, проблемних питань до твору (творчості), добору епіграфа, зорового та слухового рядів (музичне та мистецьке оформлення).

ОСНОВНІ    МЕТОДИ   НАВЧАННЯ   ТА   ФОРМИ   ОРГАНІЗАЦІЇ   НАВЧАЛЬНО -ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА УРОКАХ ЛІТЕРАТУРИ РІДНОГО КРАЮ

Основними методами навчання та формами організації навчально - пізнавальної діяльності на заняттях із літератури рідного краю для 5-8 класів є:

•    бесіди за змістом книжки, твору;

•    бесіда з елементами диспуту;

•    розповідь;

•    художня розповідь;

•   заочна подорож;

•    конкурс знавців літератури рідного краю;

•    інсценізація.

У 9-11 класах:

•   лекція;

•   оглядова лекція тематичного характеру;

•   семінар за творчістю письменника;

•   диспут;

•    конференція;

•   зустріч і розмова з письменником;

•   екскурсія або заочна подорож;

•   обговорення проблем за круглим столом.

Залежно від мети, завдань уроку, особливостей та жанру художнього твору, обраного вчителем методу проведення заняття можна використати різноманітні прийоми роботи:

•    повідомлення;

•   стислі, докладні та творчі перекази, художню розповідь;

•    виразне читання та інсценізацію;

•   читання творів і уривків уголос;

•   «оживлення» подій та словесний опис картини;

•   підготовку й обговорення відгуків, анотацій, рецензій;

•   дослідно - пошукову    роботу    в    місцевих    бібліотеках,    музеях, картинних галереях, архівах;

•    виписування образних висловлювань, афоризмів;

•    підготовку виставок літературних, мистецьких і художніх творів, публікацій, репродукцій;

•    інтерв'ю з автором, його рідними, друзями, знайомими;

•   складання словничків термінів, понять;

•   виставку учнівських ілюстрацій до твору;

•   сценічні замальовки, фрагменти  відеофільмів тощо.

Методичною наукою ще не розроблена типологія уроків літератури рідного краю. Тут можуть бути представлені:

•    вступні заняття (настаново - мотиваційні, на яких учитель поведе учнів - читачів у мистецький світ регіону, з'ясує, що їм відомо, що вони читали, бачили, чули під час канікул чи опрацювали за рекомендаційним списком);

•   уроки спілкування за прочитаним твором чи всією творчістю митця;

•    підсумково - рекомендаційні уроки, на яких учні мають представити творчу роботу: літературний портрет письменника - земляка, звуковий альбом «Пісні мого краю», відео кліп (сюжет) «Ох анекдот, анекдот» або «Народні байки з вуст мого дідуся (батька)» тощо.

На підсумковому уроці узагальнюється вивчене впродовж року, осмислюється ступінь оволодіння навчальним матеріалом, подається список творів для самостійного читання, відбувається презентація нових видань тощо.

Уроки літератури рідного краю можуть бути як традиційними, так і нестандартними:

•   урок - конкурс;

•   заочна подорож;

•    інсценізація;

•    «оживлення»;

•   художня розповідь;

•   урок - конференція;

•    семінар;

•   диспут;

•   зустріч;

•   екскурсія;

•   візуалізація;

•    практикум.

Запропонована типологія уроків має, в першу чергу, ознаки оглядовості. На це має зважати вчитель.

Заняття з літературного краєзнавства мають передбачати і практичні завдання по збиранню зразків фольклору, оформленню літературних альбомів, виставок, альманахів тощо.

Роботу по вивченню літератури рідного краю, розпочату на уроках, можна продовжити на заняттях факультативу. Це дає можливість не лише більше дізнатися про культуру рідного краю, а й глибше засвоїти програмовий матеріал, дізнатися більше про той чи інший етап у розвитку української літератури. Поєднуючи минуле і сучасне, історію і сьогодення, класичну літературу і ту, що зросла на подільському полі, навчимо дітей замислюватися над вічними істинами і про любов до ближнього, до отчого краю, про добро, честь, справедливість.

СТРУКТУРА    ТА    ЗМІСТОВЕ    НАПОВНЕННЯ    ТРАДИЦІЙНОГО    ЗАНЯТТЯ    З ЛІТЕРАТУРИ РІДНОГО КРАЮ

5-8 класи

I.  Настановчо - мотиваційний етап.

-  Вступна розповідь-огляд, створення ситуації зацікавлення.

-  Бесіда, психологічна установка, мотивування дій.

-  Навчальна рефлексія (самооцінка).

II.  Операційно - пізнавальний етап.

-     Актуалізація   опорних   знань,   евристична   бесіда   (інколи,   якщо доцільно, - гра).

-    Уведення учнів у світ митця (розповідь словесника чи учнів про життя автора та його твір).

-    Визначення місця твору в системі мистецького доробку автора.

-    Словникова робота.

-    Сприйняття та осмислення змісту художнього твору.

-    Пошук   відповідей    на   запитання   учнів    і   проблемні    питання, поставлені у творі.

-    Проміжне осмислення виучуваного матеріалу.

III.  Корекційно - рефлексивний етап.

-    Представлення продукту праці (підготовленого вдома, заздалегідь, під час уроку).

-    Усвідомлення учнем і вчителем рівня збагачення власного досвіду, свого Я (творча рефлексія).

-    Узагальнення      почутого,      встановлення      закономірностей      у виучуваному матеріалі.

-    Підбиття   підсумків,   коментування   домашнього   завдання   з   курсу літератури рідного краю.

9-11 класи

І. Настановчо - мотиваційний етап.

-  Емоційно насичене вступне слово-огляд.

-  Активація мотиваційних резервів учнів.

- Навчальна рефлексія.

II.  Операційно - пізнавальний етап.

-    Актуалізація системи знань і висунення системи гіпотез.

-    Уведення учнів у життєвий світ та творчу лабораторію митця.

-    Словникова робота, заповнення понятійно - термінологічного «поля».

-    Сприйняття й осмислення змісту художнього твору, його композиційної будови, жанрово - стильової манери письма.

-    Проміжна рефлексія вивченого матеріалу.

-    Розв'язання старшокласниками проблемних завдань відповідно до їхніх інтелектуально - вольових можливостей та психо- фізіологічних особливостей ( робота в парах, групах; літературознавчий та лінгвістичний практикум за творчим доробком автора).

III.  Корекційно - рефлексивний етап.

-    Встановлення логічних зв'язків, закономірностей у розглядуваному творі (творчості).

-    Самоаналіз і самоусвідомлення рівня збагачення власного ментального досвіду ( творча рефлексія).

-    Узагальнення, систематизація здобутих знань та представлення системи завдань для наступного заняття (за пакетом навчально -пізнавальних дій і завдань).

НОВІ ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ

Нові педагогічні технології дають учителеві змогу допомогти школяреві глибше проникнути в таїну художнього тексту, зрозуміти задум автора, його та персонажів точку зору, стимулюють читача до пошуку істини, щоб для себе «світ по - новому відкрити» (М. Рильський). Вони урізноманітнюють форми навчальної діяльності учнів як під час стандартного, традиційного уроку, так і в умовах нетрадиційної організації заняття.

Нетрадиційні форми навчання відзначаються оригінальною організацією навчально - пізнавального процесу, значним виховним впливом на його суб'єктів, забезпечують ефективність і результативність виконання особистісно зорієнтованих завдань, дають змогу відійти від шаблонів у методиці, краще врахувати специфіку навчального матеріалу й індивідуальні особливості учнів, сприяють вихованню творчої учнівської особистості, розширенню функцій учителя.

Технологія  глибокого  засвоєння  знань  на  основі  схемно - знакових моделей

Ремарка 1.   За технологією модульного навчання окремий урок складає навчальний модуль. Зазвичай модульний урок має таку структуру:

•   мотиваційна бесіда і формулювання мети уроку, під час якої учні усвідомлюють, що, як і навіщо вони мають вивчати саме цей матеріал і саме в такий спосіб;

•   вихідний контроль, де вчитель за допомогою завдань різного рівня складності перевіряє ступінь засвоєння учнями знань, необхідних для вивчення нового матеріалу;

•   вивчення нового матеріалу методом самостійної роботи учнів із джерелами;

•   узагальнення уроку вчителем;

•   завершальний контроль (за допомогою тестів або системи запитань) рівня засвоєння учнями навчального матеріалу;

•   оцінювання учнями за 12 - бальною шкалою своєї роботи та роботи групи на уроці.

Ремарка 2. Модульно - розвивальна технологія навчання є версією модульного навчання, розробленою українським психологом А. Фурманом як альтернативна нинішній класно-урочній.

Основне завдання: самореалізація особистості вчителя й учня, оптимальний для кожного з них розвиток здатності до безперервного, продуктивного спілкування з навколишнім світом, людьми, власним Я.

Ремарка 3. Суть проблемного навчання полягає у створенні для учнів проблемних ситуацій і усвідомлення, сприйняття та розв'язання їх у процесі спільної роботи школярів та вчителя при максимальній самостійності перших і під загальним керівництвом останнього. Таке навчання проводиться за типовою схемою: вчитель створює проблемну ситуацію ( тобто ситуацію або задачу, для розв'язання якої учень має знайти й використати нові для себе засоби діяльності), учні аналізують ситуацію, усвідомлюють, що невідоме для них, і шукають способи розв'язання проблеми, а вчитель допомагає їм, надаючи необхідну інформацію. Результатом проблемного навчання є нові знання, вміння, способи розумової діяльності.

Ремарка 4. Модель навчання у грі - це коли навчальний процес проводиться у формі гри (це ігрове моделювання подій та явищ, що вивчаються).

Зазвичай ігрова модель навчання реалізується в чотири етапи:

•   орієнтація  (вееня чнів у тему,  ознайомлення з  правилами  гри, її перебігом);

•   підготовка   до   проведення   гри   (читання   сценарію,   визначення ігрових завдань, ролей, орієнтовних шляхів розв'язання проблеми);

•   основна частина - проведення гри;

•   обговорення результатів заняття-гри.

Найпоширенішими іграми є імітаційно - модулюючі. Кожна така гра відбувається за схемою:

-    учні ознайомлюються з ситуацією, на основі якої вони отримують ігрове завдання;

-    поділяються на групи для його виконання;

-    обирають відповідні ролі;

-    висувають припущення щодо розв'язання проблеми (1-й крок) і стикаються з тим, що їм не вистачає інформації;

-    отримують   інформацію   від   учителя   або   вчитель   сам   корегує діяльність учнів  новим блоком інформації.

З отриманням нової інформації та аналізу ігрового завдання починається наступний етап гри (2-й крок).

Усе попередньо викладене, ми, спрогнозувавши та спроектувавши, закладаємо в регіональну програму «Література рідного краю».

Багаторічна практика засвідчує доцільність поділу всього курсу на дві частини: для 5-8 класів і для 9-11 класів, кожна з яких має свою специфіку та особливості.

Викладаючи курс літературного краєзнавства в школі, ставлю перед собою мету:

•   навчити учнів так, щоб вони мали бажання читати художні твори письменників - земляків, оговорювати їхні надбання, дискутувати щодо проблемних питань;

•   ставити запитання, писати власні творчі роботи.

Зацікавленість учителя (якщо вона існує) передається учням, іскорка від палаючого смолоскипа любові до рідної землі запалює серце дитини -підлітка, горить в учителеві - наставнику і його творіннях-дітях.

Ставлю перед собою мету зберегти і збагатити традиції українського народу, виховувати любов до рідного краю та рідної землі, формувати національну свідомість і самосвідомість, передавати наступним поколінням культурні та духовні цінності, розуміти унікальну культуру українців, що мешкають на Поділлі. Ті моральні якості, які дитина здобула в дитинстві, залишаються в неї на все довге життя. Душі дітей вразливі, , тому вчитель намагається виховувати їх на прикладах української літератури, щоб росли вони гідними нашої Батьківщини -України.

Таким чином, уроки літератури рідного краю є невід'ємною частиною курсу української літератури: вони наближають учнів до їхньої малої батьківщини, дають можливість пишатися тими, хто живе зовсім поруч, спонукають до самостійної творчої діяльності.

ЛІТЕРАТУРА

1.  Освітні технології: навч.- метод. Посібник / О. Пехота, А. Кіктенко

2.  Педагогічні технології . Падалка ОХ - К., 1995.

3.   Програма для середньої загальноосвітньої школи: Література рідного краю: 5-10 класи/ Уклад. Кущова В. ~ Миколаїв, 1999.

4.  Баханов К. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі. _ Запоріжжя: Просвіта, 2000

5.  Ващенко Г. Загальні методи навчання. К., 1997.

6.  Фурман А. Модульно - розвивальне навчання: принципи, умови, забезпечення. - К., 1997.

7.  Використання матеріалів літературного краєзнавства на уроках української літератури в середній школі: Методичні рекомендації / Уклад. Л. Старовойт, П. Водяна, І. Береза, - Миколаїв: МДПІ, 1991.

8.  Зязюн І., Сагач Г. Краса педагогічної дії. - К., 1997.

9.  Лісова М. Мета уроків з літератури рідного краю - поєднати образне мислення з логічним // Сіл. Шк.., - 2001.